ⓘ ТВ-26 Лемко. 26-й Тактичний відтинок Лемко належав до Військової округи-6 Сян, групи УПА-Захід. Командир ТВ-26 - майор Рен ..

                                     

ⓘ ТВ-26 "Лемко"

26-й Тактичний відтинок "Лемко" належав до Військової округи-6 "Сян", групи УПА-Захід. Командир ТВ-26 - майор "Рен"

                                     

1. Структура

  • Відд. 96 "Ударники-3" - сотенний "Бурий" Масник Володимир, сотенний "Бір" Василь Шишканинець †28.02.1948
  • Відд. 95а "Ударники-5" - сотенний "Хрін" Стебельський Степан
  • Відд. 94 "Ударники-1" - сотенний "Дідик" Григорович Франц, сотенний "Бродич" Гробельський Роман †8.02.1949
  • 1-й лемківський курінь - курінний "Рен" Мізерний Василь 11.1945 - розпущений 1947 †24.08.1949
  • Відд. 95б "Ударники-8" - сотенний "Стах", сотенний "Крилач" Ярослав Коцьолок, сотенний "Стах"
  • Відд.? без назви - сот. "Ворон"
  • Відд. 94а "Ударники-4" - сотенний "Бурлака" Щигельський Володимир †7.04.1949
  • 2-й Перемиський курінь - курінний "Коник" Михайло Гальо †7.01.1946, курінний "Байда" Савченко Микола
  • Відд. 94б "Ударники-7" - сотенний "Ластівка" Григорій Янківський †5.06.1947
  • Відд. 95 "Ударники-2" - сотенний "Громенко" Дуда Михайло, сотенний "Орський" Дмитро Карванський †7.01.1946, сотенний "Громенко" Дуда Михайло †7.07.1950
  • Відд. 96а "Ударники-6" - сотенний "Барон", сотенний "Зруб", сотенний "Яр" Кучер Михайло, сотенний "Крилач" Ярослав Коцьолок †13.06.1947
                                     

2. Передісторія

Формування повстанських відділів на Перемищині та Лемківщині розпочалося у другій половині 1944 року, коли німецько-радянський фронт стрімко рухався у західному напрямку. Літом цього ж року у різних місцях краю, незалежно один від одного, почали організовуватися групи добровольців, які хотіли приєднатись до лав УПА. Такі збірки відбувалися біля Перемишля, у Ямні Горішній, Коростенко, Великому Висліку, Команчі тощо.

                                     

2.1. Передісторія Сотня "Бурлаки"

У червні 1944 року, коли німецько-радянський фронт зупинився на околицях Львова, Володимир Щигельський- "Бурлака" через свого заступника Івана Козьоринського отримав звязок з ОУН-Б. У розпорядженнях, ймовірно, від заступника проводу ОУН на Закерзонні, Василя Галаси- "Орлана" вказувалось не відступати з німцями, а відійти разом з поліційною станицею Медики, якою він командував, до Бандрівських лісів. Тоді ж, у червні 1944 року він особисто зустрівся з військовим референтом ОУН Яковом Чорнієм- "Ударником" та, дещо пізніше, з Василем Галасою.

25 червня 1944 року Володимир Щигельський разом зі своїми підлеглими та озброєнням вирушили у напрямку Устриків Долішніх та через Бандрівські ліси до Устриків Горішніх. За час маршу загін "Бурлаки", що налічувала 10 осіб, зросла, завдяки добровольцям, до кількості 100 осіб.

                                     

2.2. Передісторія Сотня "Лиса"

На 1 серпня 1944 року у Ямні Горішній була оголошена збірка добровольців. Напередодні сюди з сіл Трійця, Долішня, Арламова прибула група з близько 30 осіб. Приєднались до них також одна чота, яка раніше вже пройшла загальний вишкіл у Карпатах та підстаршинський у Чорному лісі в околицях Станіславова. Новостворена сотня нараховувала близько 180 осіб, серед яких також близько 10 дівчат - санітарів та розвідниць. Тимчасовим командиром сотні став командир під псевдо "Лис" прізвище невідоме.

Відповідно до наказу, 2 серпня, сотня вирушила маршем на Лемківщину, де новобранці мали пройти військовий вишкіл. Маршрут пролягав через села Грозьова-Лімна-Ліщава Горішня-Копці-Кузьмина-Малий Борисів-Креців-Рогатинка-г. Дубрівка-Березки-Тирява Волоська-Станькова-Ракова-Пашова-Коринець-Ванькова-Руденки-м. Лісько-р. Сян-Вільхова-Бахлава-Середнє-Бережниця Нижня-Журденка-Загочівя-Середнє Велике-Балигород.

У цей час в околицях Балигорода уже таборувалась велика група під командою Володимира Щигельського, під тимчасове командування якого підпорядкувалася сотня "Лиса".



                                     

2.3. Передісторія Сотні "Євгена" і "Біра"

У Вислоці Великому було сформовано новозорганізованою сотнею під командуванням "Євгена". У кінці липня 1944 року, після втечі з німецької тюрми у Кракові, до сотні також приєднався поручник Василь Мізерний- "Рен".

У липні 1944 року в околицях Команчі під керівництвом Василя Шишканця- "Біра" була організована група добровольців, до якої долучилися українські поліціанти з довколишніх станиць. Протягом маршу на схід до них долучились менші боївки ОУН.

                                     

2.4. Передісторія Формування Лемківського загону

У Жерниці Вижній відділ Володимира Щигельського зустрівся з Мирославом Онишкевичем- "Орестом", на той час заступником командира Військової Округи УПА "Буг". Він на особистій зустрічі з Щигельським закріпив за ним командування новосформованим відділом. Тоді ж Володимир Щигельський прибрав собі повстанське псевдо "Бурлака".

5 серпня 1944 року у селі Гучвиці сотня "Бурлаки" зійшлася з двома сотнями новобранців під командою "Лиса" та "Біра". Після цього Мирослав Онишкевич провів реорганізацію всіх відділів, зробивши з них три сотні по 70 вояків у кожній. Володимира Щигельського було призначено командиром куреня до складу якого входили його сотня, сотні "Біра" та "Пугача" Володимира Качора.

Вже наступного дня новосформований курінь отримав завдання виконати акцію проти польських бойовиків у місті Балигород. Після її виконання відділ відступив до села Стежниця, біля якого відбувся бій повстанців із радянськими партизанами, в результаті якого упівці понесли перші втрати - 6 вбитих.

У селі Жерниця Вижня до куреня приєдналася група близько 100 осіб під командою окружного провідника Служби Безпеки "Лугового". Разом з ним прийшов, знайомий Щигельському з часів Карпатської Січі та Перемиської поліційної школи, Василь Мізерний- "Рен". 7 серпня було проведено нову реорганізацію відділів, з яких створено три сотні. "Бурлака" залишився командиром другої сотні, натомість командування куренем передано "Ренові".

Підшукував найбільш догідний для вишколу лісовий масив в околицях сіл Ступосани-Насічне, так зване Букове Бердо, і туди завів свої сотні. Вже в короткому часі командир Рен навязав контакт з командою Тактичного Відтинка УПА. Головна Команда УПА затвердила командира Рена на пості курінного та поручила йому перевести всі потрібні персональні зміни й вишколювання куреня.



                                     

2.5. Передісторія Вишкіл на Буковому Берді

Зважаючи на те, що більшість новобранців не мала військового вишколу, було вирішено провести в Карпатах вишкілький табір. Місце для нього на полонині Букове Бердо висота 1335 метрів обрав сам Василь Мізерний. Обрано воно було дуже розумно з тактичного погляду, оскільки було важкодоступним і створювало чудові умови в разі ворожого нападу. У цьому місці 18 серпня 1944 року було закладено вишкільний табір, який пробув тут до 24 вересня.

Після того як курінь був підготовлений і став цілком сформованою боєздатною одиницею Василь Мізерний- "Рен" вислав представників до командування Дрогобицької Військової Округи УПА "Маківка", які повинні були отримати подальші інструкції. До складу делегації, поряд з курінним адютантом Василем Шишканенцем- "Біром", увійшли сотенним "Бурлака", "Бульбою" прізвище невідоме та курінний лікар Модестом Ріпецьким- "Гориславом". Делегація прибула до штабу ВО, що дислокувався тоді в околицях Турки, 15 вересня 1944 року. Прийняв їх особисто командир ВО "Маківка" Іван Белейович- "Дзвінчук". Вислухавши повстанців, він передав "Рену" наказ переходити фронт, рухаючись у тил Червоної армії, уникаючи боїв з нею.

25 вересня 1944 року, Лемківський загін у кількості понад двох тисяч бійців, вирушив у Карпатський рейд на Станіславівщину.



                                     

3. Формування Тактичного відтинку

Навесні 1945 року було створено підпільний Закерзонський Край ОУН, до якого увійшли всі українські етнічні землі Польщі. Він поділявся на три округи: 1-ша округа включала два надрайони "Холодний Яр" Перемищина та "Бескид" Лемківщина, з останньої пізніше було виокремлено надрайон "Верховина" Західну Лемківщину, 2-га округа з надрайоном "Батурин" Ярославщина, Любачівщина і Грубешівщина та 3-я округа з двома надрайонами "Левада" Томашівщина й Холмщина і "Лиман" Підляшшя.

У цей самий час у межах Закерзонського Краю було відновлено 6-ту ВО "Сян" УПА, яка охоплювала територію усього Закерзоння. До його складу входило три Тактичні відтинки, а саме 26-й ТВ "Лемко", 27-й ТВ "Бастіон" і 28-й ТВ "Данилів" виділений з колишньої Львівської ВО-2. З усіх трьох лише відтинок "Лемко" мав два курені: "Перемиський" і "Лемківський", результат поділу колишнього Лемківського загону, який під командою "Рена" перейшов фронт і був розділений на два курені, один з них Перемиський під невдалим командуванням "Євгена". Після повернення у терен з Карпатського рейду відділи обох куренів були демобілізовані і протягом 1945 року вони були відновлені й реформовані. Почот ТВ "Лемко" складався з командира, його заступника командира Перемиського куреня, професійного кресляра, вишкільного старшини, писаря і канцелярійних сил.

                                     

4. Посилання

  • Переклад рапорту фрагменти командира 26 Тактичного відтинку Василя Мізерного "Рена" на імя командувача VI Військового округу УПА Мирослава Онишкевича "Ореста" від 21 вересня 1947 року
  • П.Содоль. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПА
  • Мапа ТВ-26 "Лемко"
  • Іван Дмитрик. У лісах Лемківщини. "Сучасність", 1977
  • Вогонь і зброя УПА на Закерзонні
  • Верифікація старшинських ступенів УПА
  • П.Мірчук. Українська Повстанська Армія 1942 - 1952. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПА
  • О. ВОВК - "Короткий нарис діяльності УПА та її запілля на ПЗУЗ і в прилеглих регіонах у 1943 - 1946 pp."
                                     

5. Література

  • Олекса Конопадський - "Островерха" О. Спомини чотового Островерха: хроніка Тактичних відтинків УПА "Левко" і "Маківка" 1944 - 1948, Мюнхен: "До зброї",1953, 167 с.
  • Сотенний "Бурлака" / За ред. В. Вятровича. - Львів: Літопис, 2000. - 152 с. - Герої УПА.
  • Літопис УПА. Т. 33: Тактичний відтинок УПА 26-й "Лемко": Лемківщині і Перемищина Документи і матеріяли / Ред. П. Й. Потчний, І.Лико. - Торонто-Львів: Видавництво "Літопис УПА", 2001. - 899 с.
  • Іван Дмитрик- "Лис". Записки українського повстанця В лісах Лемківщини. - Львів: Червона Калина, 1992. - 160 с.
  • С. Г. Початки УПА на Лемківщині // Вісті комбатанта. 1964. - № 4.