ⓘ Явірник-Руський. Село розташоване на відстані 14 кілометрів на захід від центру гміни села Бірчі, 35 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 42 ..

                                     

ⓘ Явірник-Руський

Село розташоване на відстані 14 кілометрів на захід від центру гміни села Бірчі, 35 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 42 кілометри на південний схід від столиці воєводства - міста Ряшева.

                                     

1. Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село засноване в 1469 році й було тоді власністю Анни Ряшівської пол. Anny Rzeszowskiej.

У 1508 році, коли власниками були Кміті пол. Kmitowie, назву села змінено на Явірничок пол. Jawornyczek.

В 1519 році село стало власністю Стадницьких пол. Stadnickich, а у 1588 році Красицьких пол. Krasickich.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі територія відійшла до імперії Габсбургів. Село увійшло до Добромильського повіту.

У 1882 році в селі збудовано греко-католицьку церкву святого Дмитра на місці своєї попередниці, що існувала щонайменше до 1830 року. До 1843 року греко-католицька громада села належала до парафії в селі Липа. Далі аж до депортації українців у 1947 році в селі була греко-католицька парафія Бірчанського деканату Перемиської єпархії, до парафії також належали Борівниця і Жогатин з Процівкою.

Після розпаду Австро-Угорщини село 4 листопада 1918 року ввійшло до складу "Східно-Лемківської Республіки". У січні 1919 року було окуповане ІІ Річчю Посполитою. Це село Надсяння, як й інші етнічні українські території, опинилося на польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні, яким надалі польські апетити не обмежились. Анексія західноукраїнських земель була закріплена в Ризькому мирному договорі 1921 року.

1 липня 1926 року з сільської гміни Явірник Руський вилучені присілки Борівниця, Жмулиська і Потік Чорний і з них створено самостійну сільську гміну Борівниця.

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи сільська громада Явірника Руського втратила право самоврядності та увійшла до обєднаної сільської гміни Жогатин.

Перед початком Другої світової війни в 1938 році населення парафії становило 2457 осіб, з яких 1200 греко-католиків Явірника-Руського.

На 1.01.1939 в Явірнику Руському з 1500 населення було 1180 українців-грекокатоликів, 160 українців-латинників тобто разом 89%, 80 поляків і 80 євреїв.

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Явірник-Руський, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшов до СРСР і ввійшов до складу Бірчанського району районний центр - Бірча утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР обласний центр - місто Дрогобич.

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

24 квітня 1944 р. на село вперше напала польська шовіністична банда, нападниками вбито трьох поліцейських з української допоміжної поліції, трьох цивільних господарів і спалено 5 будинків. Надалі нападники з Борівниці під керівництвом Яна Котвіцького "Сліпого" задля терору і примусу до втечі нападали, вбивали і палили регулярно, зокрема 26 лютого 1946 р. було вбито 27 осіб, похованих у братській могилі коло церкви.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії облвоєнком - підполковник Карличев.

У березні 1945 року Явірник-Руський, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене "добровільне" виселення приблизно одного мільйона українців з "Закерзоння", тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що "Евакуації підлягають лише ті з перелічених … осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.", виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

До квітня 1947 р. село на 95 % було спалене польськими шовіністичними бандами. Українське населення села, якому вдалося уникнути виселення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції "Вісла" і було депортовано на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

Після виселення українців греко-католицька церква святого Дмитра була передана владою Польщі римо-католикам і використовувалась як філіальний костел римо-католицької парафії в Борівниці аж до побудови в селі нового мурованого костелу біля 2000 року. Зараз приміщення церкви не використовується, хоча влада Греко-Католицької Церкви з 2008 року вимагає повернення приміщення.

Біля села знаходиться діюча копальня діатоміту.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

                                     

2. Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

  • греко-католицька громада села до 1843 року належала до парафії в селі Липа
  • 1840 - 513 греко-католиків нема даних про інші конфесії
  • 1785 - 284 греко-католики, 100 римо-католиків i 16 євреїв
  • 1926 - 1030 греко-католиків нема даних про інші конфесії
  • 2006 - 161 особа
  • 1899 - 902 греко-католики нема даних про інші конфесії
  • 1879 - 709 греко-католиків нема даних про інші конфесії
  • 1929 - 1215 жителів
  • 1938 - 1200 греко-католиків, 1068 римо-католиків, 154 євреї i 35 баптисти дані з усієї парафії
  • 1859 - 615 греко-католиків нема даних про інші конфесії
                                     

3. Джерела, посилання та література

  • Jawornik ruski z Borowica // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1882. - Т. III. - S. 517. пол. пол.
  • Сторінка села Явірник-Руський на веб-сайті гміни Бірча