ⓘ Станіславчик, Польща. Станіславчик - село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення - 163 особи. ..

                                     

ⓘ Станіславчик (Польща)

Станіславчик - село на Закерзонні в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення - 163 особи.

                                     

1. Історія

Станіславчик заснував як місто наприкінці XVII ст. львівський каштелян Станіслав Юзеф Фредро. Станіславчик швидко занепав і зійшов до рівня села, яке входило до 1772 р. до складу Перемишльської землі Руського воєводства.

15 листопада 1861 р. через село прокладена Галицька залізниця імені Карла Людвіга зі станцією в селі. У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 42 будинки і 207 жителів; 192 греко-католики, 8 римо-католики і 7 юдеїв.

У 1939 році в селі проживало 350 мешканців, з них 330 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів і 10 євреїв. Село входило до ґміни Поповичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. За польськими офіційними даними взятими пізніше в солтиса з 15 до 20 травня 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції "Вісла" було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави 14 українців, залишилось 311 польських переселенців та 6 українців, які повинні були вивезені пізніше. Натомість у списку професора Стефана Заброварного уродженця Станіславчика перераховуються 116 депортованих українців.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

                                     

2. Церква

У 1915 р. в селі згоріла дерев’яна греко-католицька церква, тому наступного року була збудована богослужбова каплиця Чуда св. Михаїла, а наприкінці 1930-х років зведена мурована церква св. Архангела Михаїла. До депортації українців була філіяльною церквою, яка належала до парафії Германовичі Нижанківського деканату Перемишльської єпархії. Надалі стояла пусткою, у 1966 р. зруйнована.

                                     

3. Посилання

  • Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про правила місцевого прикордонного руху
  • SOLECTWO STANISLAWCZYK пол.
  • Apokryf Ruski пол.