ⓘ Тискова - колишнє українське село на межі лемківського та бойківського етнографічних ареалів село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєво ..

                                     

ⓘ Тискова

Тискова - колишнє українське село на межі лемківського та бойківського етнографічних ареалів село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на етнічних українських територіях.

                                     

1. Розташування

Місцевість знаходиться в ґміні Солина, Ліського повіту в Підкарпатському воєводстві. Розташована в пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.

                                     

2. Історія

Село закріпачене перед 1552 роком під назвою Cziskow за волоським правом у маєтностях Балів з Гічви. Наприкінці XIX ст. в селі були корчма, тартак і фільварок.

1921 р. в селі налічувалось 34 будинки і 199 мешканців.

В селі була дерев’яна церква святого Михаїла, збудована в 1936 році. Належала до парафії Лоп’янка Тіснянського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ, налічувала 205 парафіян.

У 1939 році в селі проживало 280 мешканців, з них 260 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів і 10 євреїв.

Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Більшість опиралась виселенню, їх грабували і вбивали польське військо і банди поляків, а 175 осіб у 1947 р. задля етнічної чистки під час проведення Операції "Вісла" було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави.

                                     

3. Сучасність

Після депортації українців село припинило існування. Від села зберігся підмурівок дерев’яної церкви, поряд - повоєнні надмогильні пам’ятники родини Будзинських. На шляху до Лоп’янки на перевалі Гирча наявна відреставрована мурована капличка з XVIII ст.