ⓘ Богородчанський повіт - історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки і ..

                                     

ⓘ Богородчанський повіт

Богородчанський повіт - історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки і Польщі.

                                     

1. Австрійська імперія, Австро-Угорщина

Богородчанський повіт утворений у 1854 р. У 1867 р. до Богородчанського повіту з 18 громад ґмін приєднано Солотвинський з 24 громад гмін. Однак поділ судових органів у вигляді двох окремих адміністрацій зберігався попереднім.

На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 39 громад, земельно - на 34 кадастральні гміни та займав площу 893 км². Населення повіту становило: на 1900 р. - 61 665 осіб, на 1910 р. - 69 463 особи. Українці-грекокатолики становили 82 % населення повіту 1907.

                                     

1.1. Австрійська імперія, Австро-Угорщина Посли до Галицького сейму

По округу № 29 IV курії до 1867 р. включав Богородчанський і Солотвинський повіти, надалі збігався з укрупненим Богородчанським повітом послами в сучасному значенні - депутатами до Галицького сейму були:

  • 1907-1913 рр. - Богдан Криницький;
  • 1901-1907 рр. - Олексій Барабаш;
  • 1895-1901 рр. - Михайло Кульчицький;
  • 1913-1914 рр. - Михайло Новаківський.
  • 1885-1889 рр. - Корнель Штрассер;
  • 1877-1885 рр. - Александер Лукасевич;
  • 1889-1895 рр. - Олексій Барабаш;
  • 1861-1867 рр. - Антін Могильницький;
  • 1867-1869 рр. - Іван Чачковський;
  • 1870-1876 рр. - Олексій Заклинський;
                                     

2. У складі ЗУНР

У листопаді 1918 р. проведені вибори до органів влади ЗУНР. Повіт входив до Станиславівської військової округи Станиславівської військової области ЗУНР. Повітовим комісаром був начальник суду Лев Ткачук, після нього - д-р Осип Охримович. Делегатом до УНРади обраний Дмитро Паневник. Наприкінці травня 1919 року внаслідок наступу прибулої з Франції Армії Галлера при синхронному ударі в спину румунських військ повіт був окупований поляками, а частини УГА Гірська бригада УГА і група "Глибока" були відрізані та змушені перейти через Карпати на Закарпаття, де були інтерновані.

                                     

3. Під польською окупацією

Включений до складу Станіславського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 46 поселень з них 1 місто, 36 сільських гмін і 7 фільварків зі 12 467 житловими будинками. Адміністративним центром повіту було місто Богородчани, а загальна чисельність населення повіту складала 56 845 осіб за даними перепису населення 1921 року, з них 49 928 - греко-католики, 2 984 - римо-католики, 3 132 - юдеї, 801 - інших визнань. Площа повіту - 893 км².

                                     

3.1. Під польською окупацією Зміни адміністративного поділу

Повіт поділявся на самоврядні громади ґміни, які були утворені в 1867 р. під час адміністративної реформи.

Розпорядженням Ради міністрів 30 травня 1931 року села Майдан і Присліп передані з Калуського повіту до Богородчанського.

1 квітня 1932 року повіт ліквідовано, а його територію розділено між надвірнянським і станіславським повітами.

                                     

3.2. Під польською окупацією Сільські ґміни

Кількість:

1920 - 1923 рр. - 36

1923 - 1925 рр. - 35

1925 - 1931 рр. - 34

1931 - 1932 рр. - 36

  • Біткув Битків - в складі повіту з 1920 до 01.04.1923. Передано до Надвірнянського повіту
  • Молоткув Молодків - в складі повіту з 1920 до 01.07.1925. Передано до Надвірнянського повіту

Передані до Надвірнянського повіту після ліквідації:

  • Пороги
  • Старуня
  • Дзвіняч
  • Кживєц Кривець
  • Маркова
  • Ґрабовєц
  • Манастерчани Монастирчани
  • Росульна Росільна
  • Боґрувка Богрівка
  • Яблонка Яблунька
  • Раковєц Раковець
  • Кричка
  • Майдан - ґміна приєднана 02.05.1931 з Калуського повіту
  • Зажече Заріччя
  • Космач
  • Журакі
  • Пжислуп Присліп - ґміна приєднана 02.05.1931 з Калуського повіту
  • Манява
  • м. Солотвіна
  • Бабче

Передані до Станіславського повіту після ліквідації:

  • Гринювка Гринівка
  • Лисєц Лисець
  • Лесювка Лесівка
  • Хмєлювка Хмелівка
  • Стебнік Стебник
  • Нєвошин Новошин
  • Ляховце
  • Богородчани Старе Старі Богородчани
  • Іванікувка Іваниківка
  • Садзава Саджава
  • Горохоліна
  • Глєбувка Глибівка
  • Лисєц Стари Старий Лисець
  • Посєч Посіч
  • Похувка Похівка
  • Ґлембокє Глибока

* Виділено міста та містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.