ⓘ Хревт - селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, належить до ґміни Чорна. Колишнє лемківське село. ..

                                     

ⓘ Хревт

Хревт - селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, належить до ґміни Чорна. Колишнє лемківське село.

                                     

1. Історія

Перша згадка про село - 1436 р.

Згадується на початку XVI ст. в маєтностях Кмітів. До 1772 р. село знаходилося в Перемишльській землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. З 1867 році село належало до Ліського повіту. У 1900 р. крім місцевих греко-католиків проживали також 85 римо-католиків - працівників тартака, які виїхали після його закриття.

На початку ХХ століття в селі було два фільварки, млин і три корчми. У 1921 році село мало 88 будинків і 596 мешканців.

У 1919-1939 рр. - у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Поляна. На 01.01.1939 в селі було 1180 жителів, з них 1140 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів і 20 євреїв.

У 1940-1951 рр. село належало до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, була Хревтська сільрада.

В рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселене до Миколаївської області.

В 1968 році більша частина села була затоплена водою Солинського водосховища - найбільшого в Польщі. В результаті спорудження Солинської ГЕС, було затоплено й інші бойківські села.

                                     

2. Церква Святої Параскеви

В селі була греко-католицька церква Святої Параскеви 1670 року. Була однією із найстарших, збережених до ХХ століття церков бойківського типу. У книзі М. Драгана, наводиться дата її будівництва 1708 рік. До 1918 р. у шематизмах згадується каплиця при церкві; ймовірно це була каплиця над "бабинцем", як це практикувалось у церквах XVI i XVII ст. Використовувалась до 1951 року. В 1956 розібрана перед затопленням села водосховищем.

Антимінс перемиського єпископа Івана Малаховського 1670–1691 рр., що був виготовлений для церкви Святої Параскеви, зараз зберігається у соборі Святого Іоана Предтечі у Перемишлі.

Ікона Архангела Михаїла XVI ст. з церкви Святої Параскеви зараз зберігається в Історичному музеї в місті Сянок.

В 1870 р. збудована нова дерев’яна церква Преп. М. Параскеви, була парафіяльною церквою Затварницького деканату з 1924 р. - Лютовиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ, зараз зруйнована затоплена водосховищем.

                                     

3. Примусове переселення 1951 року

У 1951 році, після обміну територіями, з села переселено 107 сімей 536 осіб. До колгоспу ім. Леніна Жовтневий район, Миколаївська область насильно переселено 98 сімей.

                                     

4. Джерела

  • Бойківська трагедія
  • Драган М. Українські деревляні церкви. - Львів: 1937 р., т. 2, с. 18.
  • 1951 рік. Як Польща і УРСР востаннє обмінялися територіями
  • Chrewt // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1880. - Т. I. - S. 643. пол.