ⓘ Береги Долішні. Береги Долишні - село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село, у рамках договор ..

                                     

ⓘ Береги Долішні

Береги Долишні - село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. Населення - 411 осіб.

                                     

1. Історія села

Перша згадка про село Береги Долішні в 1532 році, закріпачене на волоському праві, село було у королівській власності. Привілей на закріпачення села виданий королем Сиґізмундом Августом братам Дмитрові і Стецеві. В 1544 році село перейшло у власність Івана Кунашевича. Входило село до складу так званої Стервязької країни Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1772 - 1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1784 в селі в рамках Йосифинської колонізації австрійська влада оселила німецьких колоністів у частині села, яку назвали Зіґенталь. В 1940 німецькі колоністи були депортовані до Вартегау за програмою Додому в Рейх. В 1872 р. через село прокладена Перша угорсько-галицька залізниця.

Береги Долішні є одним з найстаріших центрів у світі видобутку нафти, нафту видобували тут з 1884 року.

У 1919 - 1939 рр. входило до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства.

З 1940 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області України відійшло до Польщі відповідно до договору обміну територіями 1951 року. 170 родин вивезено до колгоспу ім. Молотова с. Зміївка у Бериславському районі Херсонської області.

У 1975 - 1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

                                     

2. Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Згідно перепису 1921 року, у селі було 162 будинки і 1018 жителів.

На 01.01.1939 в селі було 1530 жителів, з них 1030 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 160 поляків приїжджі працівники лісових промислів, 20 євреїв, 40 циганів і 180 німців у присілку Зіґенталь.

В 1951, у рамках договору обміну територіями 1951 року, все українське населення 223 сімї, 1055 осіб було переміщено на схід, зокрема в село Зміївка Бериславський район Херсонської області до колгоспу ім. Молотова - 170 сімей, а до села переселено поляків з Белзу і Сокалю.

                                     

3. Церква Архангела Михаїла

Церква Архангела Михаїла зараз костел Діви Марії Розарії - греко-католицька церква, побудована з дерева в 1844 році на місці попередньої церкви перша згадка в 1615 році, була парафіяльною і належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква стоїть у західній частині села.

При дорозі є мурована капличка XIX століття, покрита ґонтом.

Церкву внесено до загальнодержавного реєстру памятників історії.

Побудована в 1844 році, ремонтувалась в 1884, 1909 і 1922 роках.

Після передання села до Польщі, церква використовувалась як склад. В 1973 передана місцевій римо-католицькій громаді як парафіяльний костел перейменований на честь Богородиці, в 1978 відремонтована.

В церкві з початкового оформлення залишилась поліхромія на стінах. На захід від церкви є дзвіниця, побудована одночасно з церквою.

                                     

4. Відомі люди

  • З 1914 і до смерті в 1919 в селі жив Михайло Зубрицький - відомий український етнограф, фольклорист, педагог, історик, публіцист. Похований на місцевому кладовищі.
                                     

5. Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Береги Долішні

  • Siegenthal // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1902. - Т. XV, cz. 2. - S. 580. пол.
  • Berehy Dolne z Siegenthalem 1 // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1880. - Т. I. - S. 139. пол.