ⓘ Чистогорб польською Czystogarb. Раніше: 1524 Czistohorb, 1563 Czystohorba, 1665-1877 Czystohorb, 1898 Horb, а в ході кампанії перейменування українських назв на ..

                                     

ⓘ Чистогорб

Чистогорб польською Czystogarb.

Раніше: 1524 Czistohorb, 1563 Czystohorba, 1665-1877 Czystohorb, 1898 Horb, а в ході кампанії перейменування українських назв на польські у 1977–1981 роках село називали Ґурна Вєшь пол. Gorna Wies.

                                     

1. Історія

Село Чистогорб було закріпачене за Волоським правом, належало польському шляхтичу Гербурт Миколі з Однова приблизно в 1539 році. До 1772 р. село належало до Сяноцької землі Руського воєводства. За податковим реєстром 1565 р. в селі було 13 кметів на 9 і 1/2 ланах з численними податками й повинностями, піп отже, вже була церква, 6 селян зі звільненням від повинностей ще на 5 років.

Після 1772 належало до Ліського повіту округу, а опісля - Сяноцького. До 1914 гміна муніципалітет Буковсько Bukowsko, Сяніцький повіт, Королівства Галичини і Володимирії.

В 1898 році в селі жили 724 мешканці в 105 будинках. Площа села становила 15.54 км 2.

Церква св. Михаїла з трьома куполами була побудована в селі в 1899 році згорілa в 1945 році.

У 1918–1919 роках село разом з іншими 33 селами входило до складу Команчанської Республіки. Далі село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

На 01.01.1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 850 жителів - 830 українців і 20 євреїв.

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла у селі була греко-католицька церква парафії Команча Лупківського деканату.

Запис про Чистогорб у "Словник географічний королівства польського та інших країв слов’янських" 1880–1914 роки:

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

                                     

2. Посилання

  • Czystohorb // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1880. - Т. I. - S. 886. пол.
  • Beskid Niski. Przewodnik. Rewasz, Pruszkow, 2012, с. 279–280. ISBN 978-83-62460-24-3