ⓘ Тісна - село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр гміни Тісна. Знаходиться на прадавній етнічній українськ ..

                                     

ⓘ Тісна

Тісна - село в Польщі, у гміні Тісна Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр гміни Тісна. Знаходиться на прадавній етнічній український території. Розташоване в долині річки Солінка серед гірських пасом Західних Бещад, на кордоні зі Словаччиною та Україною. Населення - 457 осіб.

                                     

1. Історія

Село вперше зустрічається в документі 1552 р., як власність роду Балів і поселення на основі Волоського права. Ймовірно, поселення існувало ще раніше на Руському праві. Дідичем села був, зокрема, прадід Митрополита Андрея Шептицького, шляхтич Яцек Фредро, який отримав графський титул Австрії. Тісна згадується в австрійських кадастрових відомостях 1787 року. 22 січня 1898 офіційно введена вузькоколійна залізниця до Нового Лупкова, яку 1904 року було продовжено до Кальниці. Під час Першої світової війни цей регіон опинився в центрі бойових дій. З осені 1914 по весну 1915 року, через інтенсивні бойові дії в Карпатах, Тісна три рази опинялась на лінії фронту.

З листопада 1918 по січень 1919 село входило до складу Команчанської Республіки. В 1924 році з Балигородського Деканату був виділений Тіснянський деканат. У міжвоєнний період Тісна була одним з головних сіл у Бескидах і стала відомим місцем для проведення ярмарків, на які зїжджалось до 60.000 гостей. Під час ІІ Світової війни село було майже повністю знищене. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Більшість українських родин насильно переселили в УРСР в 1946 році. Ті родини, яким вдалось уникнути переселення, 29 квітня 1947 під час Операції Вісла були вивезені в околиці м. Гданська в Польщі. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

                                     

1.1. Історія Церква

Вперше згадується в 1739 році, коли Міхал Урбанський започаткував тут нову парафію. В 1790 р. в парафію, крім самої Тісної, входило с. Габківці. Наступна церква Св. Архангела Михаїла була зведена на гроші Юліана Фредри в 1825 р. Обновлена в 1902 році, мала іконостас і художню декорацію стропил. Після 1947 р. спустошена. В 1956 році будівлю церкви спробували переробити в костел. Але спроба не вдалася і церкву розібрали на будівельні матеріали в тому ж році. В 1962 році на місці церкви встановлено памятний хрест. В Історичному Музеї м. Сяніка зберігається ікона 18 ст. з церкви с. Тісної. При церкві була деревяна дзвіниця 1825 року будови. Розібрана в 70-х рр. ХХ ст. Останній парох церкви і декан Тіснянський о. Євстафій Хархаліс нар. 1898 р. був з вірними аж до травня 1947 р., коли під час акції Вісла був заарештований і увязнений в таборі в Явожні. В грудні 1948 р. звільнений, поселився разом з жінкою і дітьми Lidzborku Warminskim. З 1957 р. правив у греко-католицькій парафії в Малборку, де й похований після смерті в 1994 р. Також в 30-х рр. ХХ ст. в церкві сотрудником служив о. Зенон Злочовський. На погребальному цвинтарі села багато старих надгробків було знищено після 1947 р. На цвинтарі збережене найстаріше поховання в Бескидах - 1842 р. Антонія Квеченського і його двох онучок. Збереглися також старі липи.

                                     

2. Сьогодення

Тісна є відомим місцевим курортом з центром інформації для туристів, невеликими готелями, приватними маєтками і сувенірними кіосками. Працює ресторація "Лемківщина".

                                     

3. Демографія

На 1785 р. поселення мало 9.56 кв км земельних угідь і населення - 84 греко-католики і 10 римо-католиків. 1840 - 123 гр кат. 1859 - 168 гр кат. 1879 - 182 гр-кат. 1899 - 188 гр кат. 1921 - 416 осіб у 46 житлових будинках: 166 римо-католиків, 132 греко-католиків, 118 євреїв. 1926 - 140 гр кат. 1936 - 250 гр кат., 198 римо-кат. і 214 юдеїв. На 01.01.1939 у селі було 660 жителів, з них 250 українців, 290 поляків приїжджі працівники тартака і 120 євреїв.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

                                     

4. Джерела

  • Archiwum Panstwowe w Przemyslu. Фонд - 142/0 - Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyslu, метричні записи за період: 1784 - 1838 рр. Фонд - 2025/0 - Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Cisnej, метричні записи за період - 1784 - 1845 рр., мікрофільми - nr P-110.
  • - спомини доньки останнього священика, світлини та документи
  • Archiwum Panstwowe w Rzeszowie Oddzial w Sanoku. Фонд - 431/0 - Akta stanu cywilnego Parafii Greckokatolickiej w Cisnej, метричні записи за період - 1857 - 1903 рр.
                                     

5. Література

  • Stanislaw Myslinski, Strzaly pod Cisna, Warszawa, 1978
  • Cisna // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1880. - Т. I. - S. 705. пол.
  • Aleksander Fredro, Trzy po trzy. Pamietnik.
  • Офіційний сайт села
  • Historia Zydow w Cisnej na portalu Wirtualny Sztetl
  • Акція "Вісла": Список виселених сіл та містечок
  • Artur Bata, Bieszczady w ogniu, Rzeszow, 1987