ⓘ Стебник, Польща. Стебник - колишнє бойківське село над потоком Стебник, що лежало на південь від села Коростенко. Після примусового виселення бойків 1951 року в ..

                                     

ⓘ Стебник (Польща)

Стебник - колишнє бойківське село над потоком Стебник, що лежало на південь від села Коростенко. Після примусового виселення бойків 1951 року в селі ніхто не поселився і село припинило існування.

                                     

1. Історія села

Стебник було королівським селом, засноване на волоському праві. Перша згадка про село датується 1509 роком. Входило до Перемишльської землі Руського воєводства. У 1515 князь Даміан Стебницький був крайником всіх сіл волоських, належних до стрвяжської землі. У першій половині XIX ст. в західній частині Стебника було засновано окреме німецьке поселення з назвою Штайнфельс нім. Steinfels.

У 1772 - 1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1873 р. через село прокладена Перша угорсько-галицька залізниця. В 1880 році Стебник належав до Добромильського повіту, в селі налічувалось 34 будинки і 258 мешканців 230 греко-католиків і 28 юдеїв, усі себе вважали українцями, у Штайнфельсі були 21 будинок і 122 мешканці. У 1889 р. було збудовано деревяну церкву св. Луки, яка належала до парафії Нанове Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.

У міжвоєнний період входило до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства. У 1921 році у Стебнику налічувалось 48 будинків і 312 мешканців.

У 1939 році в селі проживало 690 мешканців, причому в Стебнику 430 мешканців, а у Штайнфельсі 260 мешканців з них 90 українців, 40 поляків і 130 німців.

З 1940 по 1951 рік село належало до Хирівського району Дрогобицької області УРСР. В селян було забрано землю і майно, а самих загнано в колгосп "Новий шлях". У 1951 році після обміну територіями жителі 91 родина, 414 осіб були виселені до колгоспів імені Калініна й імені Ворошилова в Олександрівському районі Донецької області, а будинки і церкву було знесено. Залишилося тільки кладовище в оточенні старих дерев, на якому збереглося сім надгробків.

У Стебнику колись був й незначний видобуток нафти. Копальні нафтової ропи існували тут до 1884 року.

                                     

2. Джерела

  • Steinfels // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1890. - Т. XI. - S. 321. пол.
  • Stebnik 2) S., ws, pow. dobromilski // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego. - Warszawa: Druk "Wieku", 1890. - Т. XI. - S. 313. пол.